“В Улян Шані тече річка Ланцан Цзян (Lancang Jiang), найкращій у світі чай роблять там…” – слова з іцзскої народної пісні. Вождь місцевого племені Іцзу (Yi Zu) – Ян Сань, дуже полюбляє цей чай і вважає, що він надає йому силу думки, бадьорість духу і гарний настрій. Цей шен пуер зі сторічних чайних дерев (Da Shu) – легкий, світлий та дуже позитивний. Він сповнений енергією та любов’ю до життя, що притаманні місцевим представникам народностей Іцзу, Ій, Дай, Лаху та Хані. Після ранішнього збору чайне листя розкладають на циновки для зав’ялювання (Wei Diao). Ця процедура дуже важлива, оскільки від рівномірності прибирання зайвої вологи з листка, залежать наступні процеси – прогрів і просушування. Саме тому майстер дуже прискіпливо контролює цю стадію, відчуваючи необхідну кондицію руками.

Після зав’ялювання починається обсмажування на розпеченому воці – Ша Цін (Sha Qing). Але, якщо бути точними, то майстер Юань використовує дуже складний та поетапний різновид Ша Ціну, який називається Чао Ча (Chao Cha). Він складається з трьох етапів обсмажування з різними температурними режимами та використанням різних додаткових інструментів. Після цього, майбутній шен пуер виймають із воку та знову викладають на циновки або таці, де дають йому декілька хвилин охолонути і одразу починають процес скручування листя (Rou Nian). Скручування має відбуватися швидко, аби листя не втратило необхідну кондицію.

Наступний етап – просушування. Якщо шен готують під пресування, то його висушують під навісом чи ненадовго виставляють на сонце, а потім вже досушують під навісом. В такому разі процес сушіння помірний. Якщо шен готують під зберігання у розсипному вигляді (Mao Cha), тоді його висушують тільки на сонці достатню кількість часу. В нашому випадку шен пресувався. Після чого пресовані млинці викладають на просушування в тіні ще на 12 днів.