Селище Цієнь Цзя Джай розташоване впритул до високогірного заповідника Джень Юань. Тут, серед вічнозелених широколистяних лісів, знаходиться природній ареал зростання великої кількості диких чайних дерев. Одне із них є найстарішим із знайдених нині. Його вік – приблизно 2800 років. Заповідник суворо охороняється. Вже багато років туди можуть потрапити тільки науковці за спеціальним дозволом, але є виключення. 

Традиційно, кожної весни, місцева влада дозволяє бідним селянам з малих народностей Ізу та Лаху, збирати листя з давніх диких чайних дерев (окрім тих, що старші за 1500 років). Селяни продають це листя декільком місцевим чайним майстрам, отримуючи таким чином змогу підзаробити. Це дозволяє підтримувати в відносному балансі місцеву соціальну екосистему. Майстер Джоу – невід’ємна частина цієї екосистеми та багато років працює з сировиною із заповідника. 

Цей бруньковий білий чай зібраний у березні 2024 року, з диких чайних дерев віком 500-1000 років, у лісах заповідника Джень Юань, поблизу селища Цієнь Цзя Джай. Не дивлячись на найвищу якість сировини, з нею дуже важко працювати. Майстер декілька років підбирав технологію для того, щоб витягнути з цих диких бруньок максимум. Важливий баланс між підв’ялюванням (Wei Diao) та сушінням, який кожного разу підлаштовується під розмір бруньок та кожного року відрізняється, через повільність та складність збору сировини з великих давніх дерев.