Чайний район Лаоушань другий у всьому Юньнані за кількістю зростаючих культивованих давніх чайних дерев, що поступається лише славнозвісному Цзиньмайшаню. 

Чайні сади розташовані здебільшого блоками, та змішані переважно з лісовими масивами на схилах гірського хребту Уляншань, частково – на околицях сіл, у системі міжрядного вирощування з зерновими культурами. Висоти зростання 1500-2200 м. середньорічна температура ~14–15°C. 

Лаоушаню притаманний рельєф Даньсія (丹霞地貌) – характерні червоні пісковики, рідкісний тип ландшафту для юньнаньських чайних районів. Але головне – у глибинних шарах лежить густо роздрібнене вивітрене каміння (烂石, lànshí). Давні дерева пускають коріння глибоко в ці шари, фактично зростаючись із камінням. Це дає той самий мінеральний ефект, що й уїшаньське “скельне відлуння”, тільки в юньнаньському стилі. На додачу до цього – унікальний місцевий культивар (сортність), що носить назву Teng Tiao, та може перекладатися з кит. як “лозове стебло” або “плетений чай”. Цю назву культивар отримав через довгі гнучкі гілочкки, схожі на вербові, що часто сплетаються між собою. 

Майстер Лі зробив цей гунтін в 2023 році, коли експериментував з гу шу сировиною  (дерева віком 200-300 років) з Лаоушаню. Отримавши півтони маоча шену, майстер вирішив не продавати все, як завжди, а зробити з половини шу пуер в себе на кооперативному виробництві. Ну і як технологічна “вершина” – гунтін – найтонша фракція, відібрана просіюванням після повного циклу ферментації.