Походження: Японія

Вік: орієнтовно кінець XIX — початок XX століття, період Мейдзі

Матеріал / декор: порцеляна, тонкий підглазурний розпис кобальтом (сомецуке). Край тарілки — м’яко хвилястий, пелюстковий. По борту — витончений геометричний орнамент із шестигранних комірок і дрібних крапкових акцентів; у центрі — медальйон із квіткою, від якого через усе денце тарілки тягнеться легкий, ніби намальований одним подихом, квітковий пагін

Про техніку сомецуке: Сомецуке — класична техніка підглазурного розпису кобальтовою фарбою по білому порцеляновому черепку, що прийшла в Японію з Китаю і закріпилась як одна з найпоширеніших традицій японського посуду з XVII століття. Цінується передусім за витонченість лінії та вміння передати образ мінімальними засобами — саме така легкість пензля відчутна і в цьому виробі