Походження та період: Китай, династія Цін. Тіло, характер глазурі, світлий вінець і манера марки вказують на добу Кансі (康熙, 1662-1722). На денці – шестиієрогліфова марка 大清康熙年製.

Матеріал і техніка: порцеляна з мідною глазур’ю, випаленою у відновному середовищі – одна з найскладніших технік у всій кераміці. Мідь примхлива: найменша зміна атмосфери печі перетворює червоне на зелене, сіре чи й зовсім випалює колір. Тому рівна, “жива” червона глазур завжди була вершиною майстерності випалу й предметом імператорської гордості.

Глазур: м’який, плямистий рожево-червоний тон із ніжними світлими “просвітами” – це 豇豆红 (цзяндоухун, “персиковий цвіт”), делікатна мідна глазур, яку за Кансі застосовували для найвишуканіших предметів. По вінцю глазур природно стоншується до майже білого (ефект 脱口) – характерна й бажана риса.

Про мідно-червону порцеляну: секрет яскравої мідної червоної був загублений після ранньої доби Мін майже на два століття – і саме за Кансі його з величезними зусиллями відродили. Тому кансійська мідна червона (郎窯紅, 豇豆红) вважається одним із тріумфів китайського гончарства.

Про «персиковий цвіт» (豇豆红): найделікатніша з мідних глазурей – ніжно-рожево-червона, із зеленуватими цятками й “подихом” світла, наче пелюстка на світанку. Її цінували передусім для повсякденного начиння – предметів, якими милувалися зблизька щодня.