Тієгуаньїнь, зроблений з листя здичавілих чайних кущів віком 40-80 років, що зростають в закинутих садах, майже на самій вершині гори Тон Фа Шань. Ця гора є другою за висотою в повіті Ансі, та сягає 1500 м над рівнем моря. На схилах цієї гори можна побачити усі три головні якісні категорії сировини тієгуаньїню.

З самого підніжжя гори починаються величезні площі, заповнені акуратними рукотворними терасами, на яких густо зростають типові для Ансі чайні плантації. Невисокі (рідко піднімаються вище коліна), дуже щільно посаджені чайні кущі утворюють суцільну ковдру, що прорізається лише технологічними стежками та скельним рельєфом. Врожай з них збирають механічно, декілька разів на рік, зрізаючи верхній шар з новоутвореного листя. Вегетацію активно стимулюють добривами. Через інтенсивне культивування, вік таких чайних насаджень ледь досягає 25 років. Після чого їх змінюють на нові.

Просуваючись вище, подекуди можна зустріти чисті чайні сади, в яких врожай збирають, хоч і механічно, але лише двічі на рік та зовсім не використовують добрив.

Ну і вже ближче до вершини там, де схили стають крутішими, де збирати врожай стає зовсім незручно, зростають закинуті здичавілі чайні сади, так звані Huang Ye (Хуан Йе). Виглядають ці сади як суцільні хащі. Бамбук та різнотрав’я майже повністю закрили собою чайні кущі, хоча подекуди, ті сягають 3-х метрів заввишки. Деінде видно прорубані в хащах проходи та розчищені чайні рослини. Це і є ті місця, де знову почали збирати врожай для майстра Ке. Саме тут і народжується сировина екстра класу для цього, по-справжньому унікального, улуну.

Майстер Ке зробив цей тієгуаньїнь “середнього вогню” (Zhong Huo). Це помірне пропікання на деревинному вугіллі (Tan Pei), що відбувається на фінальній стадії виробництва та проходить трьома етапами по 3 години, з перервами по 4-5 годин. Саме Tan Pei визначив фруктову складову профілю цього чаю. Але й попередні більш ніж 20 процесів були не менш важливими. Всі вони потребують постійної уваги майстра. Адже навіть одна невелика помилка може суттєво вплинути на фінальний результат. Однією із вирішальних виробничих стадій є Yao Qing – протрушування листя в дерев’яному барабані, під час якого запускається процес часткової ферментації. Це надає майбутньому чаю флоральну частину його профілю, та утворює характерний червоний край листа (Hong Bian).

Усі інші етапи також проходять під повним контролем майстра та повторюються до настання необхідного результату: Lian Qing – підсушування, Wei Diao – підв’ялювання, Rou Nian – скручування, Bao Gou – обертання в тканину, Su Bao – стискання в тканині, Pin Ban Rou – скручування в тканині, Guo Huo – сушка, Da Shan – протряхування.

Майже в самому кінці, безпосередньо перед пропіканням на вуглях, відбувається сортування для прибирання гілочок, яких в здичавілій сировині дуже багато, через ручний та складний збір листя (до 40% від загальної маси).